Привіт, друзі! Сьогодні хочу поділитися з вами тим, що відбувалося в Україні в ніч і день 8 серпня 2025 року. Знаю, що багато з вас, як і я, стежать за новинами з фронту, тож давайте розберемося, що сталося, без офіціозу, але з усіма важливими деталями. Ситуація, як завжди, напружена, і я відчуваю, що нам усім потрібно триматися разом і розбиратися в тому, що коїться.
Отже: ніч, тиша, але десь у небі гудуть дрони. Цього разу Росія вирішила не просто погудіти, а влаштувала справжню атаку – 112 дронів, з яких 104 – це горезвісні Shahed, плюс ще 8 швидкісних безпілотників. Запускали їх із різних точок – від Курська і Брянська до окупованого Криму. Наші захисники, як завжди, не спали: збили або заглушили 82 дрони. Але 26 усе ж прорвалися і влучили в цілі. І, на жаль, уламки від збитих дронів теж наробили лиха. Давайте пройдемося по регіонах, щоб зрозуміти, куди вдарили і що з цього вийшло.
Спочатку Київська область, а саме Буча та Ірпінь. Ці міста, які й так уже пережили пекло в 2022-му, знову потрапили під удар. У Бучі мер розповідав, що дрони гуділи над містом, наче рій бджіл. У результаті – троє поранених: дівчина 16 років і дві жінки, 56 і 80 років. Уявіть, як це – жити, відновлювати домівки після минулих атак, а тут знову вибухи. Пошкоджено 21 будинок, дитячий садок, гаражі, десяток машин і навіть два недобудовані багатоповерхівки. Деякі з цих будинків тільки-но відбудували після попередніх руйнувань. Важко уявити, що відчувають люди, які знову втрачають дім.
Тепер Харківщина. Там удари припали на цивільну інфраструктуру – підприємство, автозаправку, сусідні будинки. На одному з об’єктів спалахнула пожежа – дрон Shahed влучив у дах офісної будівлі, і вогонь охопив технічний поверх. Одна жінка поранена, ще двоє людей – чоловік і жінка похилого віку – отримали стрес. Знаєте, я сам колись чув, як гудить дрон, і це звук, від якого мурашки по шкірі. Уявіть, як це – чути його посеред ночі, коли ти просто намагаєшся поспати.
Сумська область, зокрема Шостка, теж не залишилася осторонь. Там дрони пошкодили багатоповерхівки, машини і навіть якусь соціальну інфраструктуру – поки не уточнили, що саме. Один чоловік, 54 роки, отримав поранення, але, на щастя, йому надали допомогу на місці. Сумщина взагалі часто потрапляє під удари, і щоразу серце стискається, коли читаєш про чергові руйнування.
Одеса – ще один регіон, який постраждав. Там уламки збитих дронів спричинили проблеми: пошкодили насосну станцію каналізації, а це, між іншим, може вплинути на життя цілого міста. Ще була пожежа на сухій траві, але її швидко загасили. Один охоронець автозаправки отримав порізи на руці – на щастя, нічого серйозного, його лікують амбулаторно. Що мене вражає, друзі, це як наші захисники тримають удар. Уявіть: авіація, зенітки, оператори дронів, мобільні вогневі групи – усі працюють, як злагоджений механізм, щоб відбити атаку. І це при тому, що Росія кидала в нас не тільки дрони, а й 86 авіаударів за добу, 160 керованих авіабомб, тисячі дронів-камікадзе і майже 6000 обстрілів, включно з 129 залпами з РСЗВ. Це просто цифри, але за ними – життя людей, зруйновані домівки, чиїсь сльози.
Я часто думаю, як це – жити в таких умовах? У Бучі, наприклад, люди відновлюють будинки, намагаються повернутися до нормального життя, а тут знову прилітає. У Харкові бізнеси працюють, попри все, але кожен удар – це нові втрати. У Сумах і Одесі люди просто хочуть спокійно вийти на вулицю, не боячись сирен. І знаєте, що мене надихає? Те, як українці тримаються. Як наші захисники не дають ворогу шансу. Як волонтери, медики, рятувальники працюють 24/7, щоб допомогти. Напишіть у коментарях, що ви думаєте про ці події, як тримаєтеся, що вас надихає. Давайте тримати зв’язок, бо разом ми – сила.