Привіт, друзі, ось я знову з вами в нашому блозі, де ми розбираємо складні теми простою мовою, без зайвої академічності, але з фактами на столі. Сьогодні хочу розповісти про свіжу новину з України, яка, на мою думку, має велике значення не тільки для нас, а й для всього світу. Президент Зеленський підписав закон, що офіційно закріплює термін "рашизм" як гібридну тоталітарну ідеологію. Це не просто слово, яке ми чуємо в новинах чи соцмережах, – тепер воно має юридичну силу. А ще, відповідно до цього закону, війна, що почалася 19 лютого 2014 року, визнана війною за незалежність України. Давайте розберемося, що це означає, чому це важливо і як це вплине на наше розуміння подій.
Спочатку про сам термін "рашизм". Я пам'ятаю, як ми з вами в коментарях до попередніх постів обговорювали, звідки він узявся. Це слово – суміш "рашизму" від "Росія" і "фашизму", воно з'явилося ще на початку конфлікту, щоб описати ту агресивну ідеологію, яка поєднує елементи тоталітаризму, імперіалізму та націоналізму. Тепер закон чітко визначає його як гібридну тоталітарну ідеологію, що базується на насильстві, запереченні прав людини і пропаганді. Уявіть, це як офіційне визнання, що за діями агресора стоїть не просто політика, а ціла система думок, подібна до фашизму чи нацизму минулого століття. Для мене, як для людини, яка стежить за історією, це нагадує, як після Другої світової війни світ засуджував нацизм – тепер Україна робить аналогічний крок щодо сучасної загрози.
Але чому саме зараз? Друзі, ви ж знаєте, що війна триває вже понад десять років, і цей закон – це не просто формальність. Він фіксує дату початку – 19 лютого 2014 року, коли почалася окупація Криму. Закон каже: це війна за незалежність. Це означає, що Україна офіційно трактує весь цей період не як "конфлікт" чи "громадянську війну", як дехто намагається подати, а як боротьбу за суверенітет. Я думаю, це важливо для історії: наші нащадки читатимуть про це в підручниках, і це допоможе уникнути маніпуляцій. Пам'ятаєте, як ми з вами в чаті сперечалися про дати? Тепер є чітка позиція.
Що це дає практично? По-перше, це інструмент для правосуддя. Термін "рашизм" можна використовувати в судах, освіті, медіа – щоб боротися з пропагандою. По-друге, це сигнал світу: Україна не просто обороняється, а захищає демократичні цінності від тоталітарного режиму. Я уявляю, як це вплине на міжнародні дискусії – наприклад, у ООН чи ЄС. А для нас, "простих" людей, це нагадування, чому ми підтримуємо Україну: бо це про свободу, а не про геополітику.
Шановні читачі, якщо ви маєте думки з цього приводу, пишіть у коментарях – люблю, коли ми обговорюємо такі теми разом. Може, хтось поділиться аналогіями з історії? Я впевнений, що цей закон – крок до перемоги не тільки на фронті, а й у головах людей. До наступного посту, тримайтеся!
Для ознайомлення із цим документом ви можете перейти за посиланням.