Привіт, шановні читачі мого блогу! От думаю, скільки ж у світі історій, які наче з кінофільму, де все переплетено – політика, особисті драми і навіть шпигунські елементи. Останнім часом я багато копирсався в новинах про Тару Рід, ту саму жінку, яка звинуватила Джо Байдена в сексуальному насильстві.
Давайте розберемося, що там відомо про її звинувачення, і чому вона тепер з російським паспортом. Цікаво ж, правда? Якщо маєте думки – пишіть унизу, обговоримо! Спочатку про суть справи. Тара Рід, народжена як Олександра МакКейб у 1964-му, працювала помічницею в офісі сенатора Байдена з грудня 1992-го по серпень 1993-го.
За її словами, навесні 93-го їй доручили принести йому спортивну сумку, і в підвальному коридорі на Капітолійському пагорбі все нібито сталося: Байден притиснув її до стіни, поцілував без згоди і digitally penetrated – тобто, грубо кажучи, вчинив сексуальне насильство. Вона каже, що відштовхнулася, а він відповів щось на кшталт "Давай, чоловіче, я чув, ти мене любиш" і потім "Ти для мене нічого не значиш".
Байден, звісно, все заперечує – каже, що такого не було й крапка. Це ж класична ситуація "слово проти слова", де докази – справа слизька. Але не все так просто, друзі. У 2019-му Тара спочатку розповідала тільки про недоречні дотики – типу, як Байден гладив їй шию чи плечі, і була серед кількох жінок з подібними скаргами. А вже в 2020-му, коли Байден рвався в президенти, вона виклала повну версію в подкасті. Подала заяву в поліцію Вашингтона, але строк давності минув, тож ніяких справ. Деякі люди підтверджують її слова: брат Коллін згадує деталі, сусідка Лінда каже, що Тара плакала їй у жилетку в 95-96-му, ще колега Лоррейн чула про харасмент від боса в Ді-Сі. І ось перлина – запис дзвінка її мами (нині покійної) в шоу Ларрі Кінга на CNN у 1993-му, де вона каже про "проблеми" дочки з відомим сенатором, але без преси, бо "повага".
З іншого боку, журналісти не дрімали. The New York Times, PBS, Politico покопалися – і знайшли дірки. Тара казала, що подала офіційну скаргу в Сенат, але ніяких паперів. Архіви Байдена в університеті Делавера під замком, а 74 колишніх колег кажуть: "Не чули, не бачили". Плюс, у 2017-му вона хвалила Байдена за боротьбу з насильством над жінками – дивно, еге? А в біографії Тари – купа історій з фінансовими махінаціями, де друзі називають її маніпуляторкою. Навіть адвокат кинув справу через проблеми з її credentials. Словом, картина розмита, як після дощу. Ось, щоб легше було орієнтуватися, склав табличку з ключовими подіями – бо я люблю, коли все по поличках:
Рік | Подія |
---|---|
1992-1993 | Тара працює помічницею в офісі Байдена в Сенаті. |
1993 | Нібито відбувається assault. Мама Тари дзвонить на шоу Ларрі Кінга, згадуючи проблеми з сенатором. |
Кінець 1990-х | Тара змінює ім'я після розлучення. |
2019 | Звинувачує Байдена в недоречних дотиках разом з іншими жінками. |
Березень 2020 | Публічно розповідає про assault в подкасті. |
Квітень 2020 | Подає заяву в поліцію; Байден заперечує. |
Травень 2020 | Розслідування знаходять нестиковки; адвокат відмовляється від справи. |
Травень 2023 | Оголошує про переїзд до Росії, просить громадянство у Путіна на прес-конференції. |
2023-2025 | Працює дописувачем для RT, з'являється в російських медіа. |
Вересень 2025 | Путін видає указ про надання їй російського громадянства. |
А тепер про російський твіст – це ж взагалі як з Джеймса Бонда! У 2023-му Тара заявляє, що в Штатах їй загрожують через звинувачення, навіть якийсь республіканський конгресмен нібито попередив. Вона чкурнула до Москви, з'явилася на пресконференції з Марією Бутіною (тією, кого в США визнали агенткою). Прямо до Путіна: "Обіцяю бути хорошою громадянкою!" І от, у вересні 2025-го, указ підписано – без тих п'яти років проживання, як у Сноудена. Тепер вона пише для RT, державного каналу, який часто крутить пропаганду. Обговорює американську політику, вибачається за "агресію" США до Росії. Друзі, це ж не може не викликати питань: чи справді втеча від небезпеки, чи гра на руку Кремлю? Критики кажуть, що росія використовує її для ударів по Байдену і Заходу загалом, особливо з війною в Україні на тлі. В соцмережах, як на X, народ розділився: хтось вірить, що вона жертва системи, хтось сміється – "знову російська пропаганда".
Ну, і нарешті подивіться як схожі Симоньян та Тара Рід:
Як відомо, подібне притягається до подібного - закон природи :))) Вони ж так схожі.
Останні новини з вересня 2025-го підтверджують: Путін справді дав їй паспорт, і вона дякує йому в постах. Це додає інтриги, бо в політиці такі історії часто про більше, ніж здається. Загалом, ця сага про Тару – нагадування, як #MeToo стикається з великою грою. Звинувачення проти сильних світу – завжди з підтекстом, а коли додається іноземний вплив, все стає ще цікавішим. Я не суддя, але думаю, правда десь посередині. А ви як гадаєте, спільното? Чи вірите її історії, чи бачите тут маніпуляції? Пишіть у коментарях, бо ваші думки – це те, що робить цей блог живим. До наступного разу, тримайтеся!