Вітаю! Сьогодні є неймовірна новина. Чесно, коли побачив новину про той бомбезний удар по Кірішському НПЗ — ну просто не міг мовчати. Це ж не просто якась чергова ніч із “бах-бах” по ворогу. Тут реально історія твориться прямо зараз. Сиджу, ллю собі каву, втикаю в новини, і в голові крутиться: “Та наші – реально красені!” Давайте розбиратись, бо цей удар — це вже трохи інший рівень гри.
От карта: ніч на 14 вересня 2025-го, підрозділи наших безпілотників і “спецурів” не спали даремно — дісталися аж до тієї махіни під Пітером. Це ж не якась конура, а один із найбільших заводів Росії — мільйони тонн нафти на рік! Там кормлять росармію, флот, всю цю їхню орду. Ви тільки вдумайтесь: дрони прошили купу повітря, обійшли їхнє “славетне” ППО, і вгупили прямо в ціль. “Мадяр” — той самий, що завжди на відео з ухмилкою — вже підтвердив: по заводу добре пройшлися, збитки нереальні. Фото — суцільне пекло, все горить, дим валить стовпом. Росіяни там бідкаються, Дрозденко бубнить щось про “локалізацію”, але насправді — пропало…
Чого ж саме Кіріші? Розкопав трохи і здивувався: це ж серцевина “Сургутнефтегазу”. Це не просто труба з нафтою, а справжня золота жила для Кремля. Без цього заводу в роснявих погонах починається ангіна: бензин дорожчає, логістика здувається, армія починає нервувати. До речі, всі ці атаки по заводах останнім часом не випадковість — це вже чітка стратегія. Хлопці запускають дрони нових моделей, і це не просто “Байрактари”, а щось уже своє, кастомне. Фішка — жодних зайвих ризиків для наших, а ефект по економіці ворога — вагомий. Говорять, експорт російської нафти вже просів на чверть, і це ще тільки розігрів. А там, гляди, і ціни на нафту світом підстрибнуть так, що росіяни самі ж лускатимуть від “успіхів”.
Інженерія воює не гірше за танки. От чесно, хто б подумав ще пару років тому, що хлопці з гаражів зможуть робити пташки, які літають на 1000+ км і влучають у саме серце? Росіяни там хваляться ракетами-невидимками, а нашим вистачає дрона й влучної навігації. І мені ще подобається момент із психологією — у Пітері вже не просто чудяться, а реально скачуть, бо бахає в них під боком. ГУР не відстає, викладає перехоплені балачки, як там сидять і ниють про “буферну зону”. Чудово! Відтягуємо їхнє ППО з фронту, проріджуємо тумани на нашому полі бою. І це ж не одиночний удар — тієї ж ночі дрони ще по морських портах пройшлися. Комплекс, так би мовити.
Звісно, вони зараз свистітимуть про “терористів” і запускати ракети у відповідь. Ще й пропагандонів підключать. Але я на це маю тільки одне: кожна така жорстка перемога — ковток мотивації й нам, і нашим хлопцям там. Тримайтесь, народ! Якщо є що сказати чи хочете узнати фішки про нові дрони — пишіть, будемо розбиратись. А поки: не панікуємо, перемога вже реально десь близько. ЗСУ — топ, і побачимось у наступному пості. Слава Україні!
PS: gif з відеофрагментів відкритих джерел, самі файли - мої особисті :).