Привіт, друзі! Сьогодні хочу підняти, як на мене цікаву тему, не можу мовчати про це – тільки-но почув про чергову атаку дроном на журналістів, і це змусило мене сісти за клавіатуру. Уявіть: хлопці з німецького видання Die Welt знімали репортаж десь на сході України, за 25-30 кілометрів від фронту, а тут бац – російський дрон Lancet влучає в їхню команду. Один український солдат, Костянтин, загинув на місці, інший важко поранений, довелося ампутувати ногу, а журналіст Ібрагім Набер теж постраждав, хоч і не так критично. Це сталося 13 жовтня, о 21:35 за місцевим часом, і я думаю, скільки ще таких історій ми не чуємо, бо вони просто губляться в потоці новин.
Джерело
Знищений автомобіль, в який влучив російський безпілотник, де, за даними місцевої влади, загинули двоє журналістів українського телеканалу "Свобода" Олена Губанова та Євген Кармазін у місті Краматорськ Донецької області, Україна, 23 жовтня 2025 року. Голова Донецької обласної військової адміністрації Вадим Філашкін через Telegram
Але це не поодинокий випадок. Тільки за жовтень скільки вже втрат серед тих, хто намагається показати світу правду. От візьміть французького фотожурналіста Антоні Лаллікана – йому було всього 37, і він загинув від атаки FPV-дрона біля Дружківки. Його колега Георгій Іванченко поранений, але вижив. А 23 жовтня в Краматорську дрон вбив двох українських журналістів – Олену Грамова, 43 роки, і Євгена Кармазіна, 33. Вони якраз знімали наслідки попередньої атаки, і ось вам – ще дві жертви. Президент Зеленський засудив це, назвавши воєнним злочином, і я з ним згоден на всі сто. Бо це не випадковість, друзі, це системне полювання на тих, хто розповідає про війну без прикрас.
French photojournalist Antoni Lallican killed by a drone in Ukraine Джерело
Я часто думаю, чому саме журналістів? Бо вони – наші очі й вуха там, де ми не можемо бути. З початку повномасштабного вторгнення росія скоїла вже 858 злочинів проти медіа та журналістів в Україні. Станом на 24 жовтня 2025 року, щонайменше 21 журналіст і медіа-працівник загинули через свою роботу або статус. А ще купа поранених, викрадених, плюс руйнування редакцій, кібератаки – все це тисне на свободу преси так, що аж дихати важко. Знаєте, я сам колись пробував писати репортажі з гарячих точок, і можу сказати: це не героїзм, а просто робота, але тепер вона стала смертельно небезпечною. Репортери в Україні перетворилися на воєнних кореспондентів мимоволі – працюють під комендантською годиною, в блекаутах, з постійним ризиком. І це не тільки фізична загроза, а й психологічна: тривога, депресія, травми – журналісти в Україні вчаться з цим жити, але скільки можна?
А тепер давайте подумаємо ширше, спільното. Ці атаки не просто вбивають людей – вони вбивають увагу світу до конфлікту. Коли журналістів стає менше, або вони бояться їхати на фронт, новини про війну стають рідшими, сухішими. Медіа в Україні і так на межі виживання через економічні проблеми – війна руйнує інфраструктуру, рекламодавці тікають, а тепер ще й фізичні загрози. RSF у своєму індексі свободи преси за 2025 рік каже, що економічна крихкість – одна з головних загроз, але в нашому випадку це ще й війна додає масла в вогонь. З 2022 року щонайменше 16 репортерів загинули, а атаки на них – це 150 випадків. Якщо світ не бачить фото з фронту, не чує історій від очевидців, то підтримка України слабшає. Пам'ятаєте, як на початку вторгнення всі були в шоці від кадрів з Бучі чи Маріуполя? Саме журналісти це показали. А тепер, коли дрони полюють на них, правда ховається в тумані.
І безумовно сьогоднішній випадок. 28 жовтня 2025 року. Російські сили атакували групу німецьких журналістів у Дніпропетровській області, що призвело до загибелі та поранень. Інцидент стався під час зйомок роботи мобільної групи протиповітряної оборони ЗСУ, приблизно за 30 кілометрів від лінії фронту. Журналісти з німецького телеканалу WELT виконували редакційне завдання. Атака була здійснена російським ударним дроном типу "Ланцет", який влучив у військову вантажівку поблизу знімальної групи. Внаслідок удару загинув один український військовослужбовець, ще один отримав тяжкі поранення, зокрема ампутацію ноги. Серед поранених журналістів: український фіксер Іван Захаренко, головний репортер Ібрагім Набер та оператор Віктор Лисенко.
Повне відео цього інциденту можна подивитися нижче за посиланням:
🤬Ворожий дрон «Ланцет» атакував журналістів на Дніпропетровщині
byu/KOB3AR inUA1
Я не хочу лякати вас, друзі, але це реальність, з якою ми живемо. Треба вимагати від міжнародної спільноти захисту для преси – може, спеціальні зони чи кращий моніторинг. Бо без вільних медіа війна стає ще темнішою. Пишіть в коментарях, що ви думаєте – чи стежите ви за новинами з фронту, чи помітили, що їх стало менше? Давайте обговоримо, бо разом ми сильніші. Бережіть себе, і до наступного посту.