Хочу поділитися з вами ще одним маленьким епізодом із численної низки вражень, які я пережив під час нашої дводенної (точніше — дводенної з «хвостиком») мандрівки в Карпати. Ми з дружиною та друзями їздили трохи відпочити. Це була наша перша поїздка за більш ніж два роки, якщо рахувати точно.
Я вже й не пам’ятаю, що саме вам розповідав, а що ні. Але ось епізод: після відвідин сироварні наступного дня ми вирішили піднятися на гору Ґрегіт. Шлях якраз починається від тієї крафтової сироварні, де ми були напередодні. Дружина ще згадувала, як цікавою була екскурсія.
Ми вирішили зробити такий собі хайкінг: планували просто прогулятися лісом і подивитися, чи ростуть гриби. Після неймовірних мальовничих краєвидів із селами внизу ми потрапили до лісу. Спочатку він був більш відкритий, порослий різною рослинністю, а далі ми зайшли у густий темний ялиновий масив.
Той ліс виглядав просто казково. Все було вкрите густим зеленим мохом (який вкривав каменюки) — мовби килимом. А на тому мохові росли гриби: яскраво-червоні сироїжки. Контраст червоного кольору грибів і насиченого зеленого моху виглядав неймовірно.
Я, звісно, не втримався й зробив кілька фотографій. Хоча мій телефон знімає непогано, цього разу він не зміг передати всієї краси, яку бачили наші очі. Уживу це було значно красивіше. Але сподіваюся, що хоч частинку тієї магії, таємничості й навіть містичності я передав у світлинах.
Дякую, що переглянули мої фото!
P. S. Гриб на останньому фото — це не сироїжка, а якийсь інший вид, навіть не намагався ідентифікувати. Найімовірніше, поганка. Але й він виглядав дуже красиво на фоні зеленого моху.
