Привіт, друзі! Знаєте, я дуже люблю, коли на небі з'являється веселка. Люблю і просто дивитися на неї, і робити фото неба з веселкою. Але, на жаль, коли в суботу вона з'явилася після нетривалого дощу, мій телефон був схований у надійному місці, щоб на нього не потрапила вода. А ми в той час продовжували працювати, бо я допомагав швагрові обробляти дерево біозахистом — від гниття та шкідників. Це дерево призначене для реконструкції даху, яку заплановано на наступний тиждень.
Ще ми переносили те дерево ближче до будинку. Тож я був мокрий, брудний і зовсім не мав змоги зробити фото веселки. А шкода — бо вона була дуже гарна, висіла над усім небом і трималася там тривалий час.
Проте, коли я вже повертався додому, небо було просто дивовижне: сонце сідало, ховалося за горизонт, і небо світилося в таких рожево-фіолетових відтінках… Дуже красивих. Тут я вже скористався нагодою — зробив кілька фото, якими хочу поділитися з вами, друзі.
Це було приємне завершення важкого робочого дня. День почався зі спеки, потім стало душно, нас покусали гедзі й комарі, а згодом ми працювали під дощем — мокрі, брудні, змучені… І от споглядання такої краси хоч трохи компенсувало ті не дуже зручні умови, в яких ми перебували.
Тож, мабуть, завжди є можливість знайти якийсь плюс — навіть тоді, коли здається, що його немає.
