Привіт, друзі! Останніми днями я постійно хочу спати, навіть удень. І це при тому, що в принципі нормально висипаюся. Лягаю після 12-ї, прокидаюся до восьмої — виходить твердих 7 годин сну. Здавалося б, нормально. Але коли прийшла оця «синя спека», якої навіть улітку не було, вона трохи почала виснажувати і, мабуть, принесла із собою сонливість. Так думав я.
Але дружина припустила, що, можливо, мені бракує вітаміну D. Бо нещодавно моя сестра, яка вагітна, робила аналізи (а вагітним треба робити багато тестів) і дізналася, що в неї дефіцит вітаміну D. Вона, зрозуміло, проводить багато часу в приміщенні — на роботі. А я спершу подумав: «Та ні, я ж ніби не так багато сиджу у хаті». А потім замислився й зрозумів, що таки проводжу: працюю вдома за комп’ютером, окей, забираю старшого сина зі школи, трохи проїдуся велосипедом — і все. Після обіду знову робота: або підганяю вагонку, або кручу рейки для обрешітки під неї. І справжнього сонця бачу доволі рідко.
Ввечері виходжу іноді на двір, аби не пропустити красивого заходу сонця. Він і справді неймовірний, особливо коли милуєшся трояндами, які дружина посадила біля підпірної кам’яної стінки, яку я колись змурував. Учора теж вийшов на двір на кілька хвилин — просто щоб не прогаяти день, бо його я майже не бачу.
А вечір справді прекрасний. Коли спека, виходити вдень на вулицю не дуже хочеться. А ввечері, коли сонце сідає, температура падає — і стає такий гарний, теплий літній вечір. Хоч на календарі вже осінь, але вечір — цілком літній: ніч тепла, вечір теплий, і хочеться бодай кілька хвилин постояти, помилуватися цією красою, зберегти її в пам’яті.
Ну і на фото, якими я зараз із вами ділюся.😉
