Привіт, друзі! Нещодавно ми схопилися, що в нас немає насушених яблук на зиму. А з сушених яблук варять узвар, а узвар — це одна з головних страв на різдвяному столі. На рівні з кутею та, мабуть, варениками (хоча щодо вареників — це не точно).
Отож, нещодавно теща подарувала дружині таку сітку, на якій дуже зручно сушити яблука. Просто нарізаєш тонкими пластинками й виставляєш на сонце. Літо наприкінці подарувало нам кілька днів чудової спекотної погоди. Ніколи б не подумав, що назву спеку чудовою, але після того холоду, що був раніше (аж у Карпатах минулого тижня випав сніг), спекотна погода нам уже за радість. Адже так хочеться трохи тепла в кінці літа.
Тож дружина пішла в сад, назбирала яблук-падалок і взялася до роботи. Повирізала з яблук серединки спеціальним пристроєм — не знаю, як він правильно називається, такий трубчастий ніж. Потім порізала яблука на пластинки й розклала тонким шаром на кожній із цих сітчастих поличок.
І знаєте що, друзі? Це справді чудове пристосування! У спеку яблука сохнуть дуже швидко — вистачає двох днів. Дружина зраділа ще більше, коли побачила прогноз: нам обіцяють тиждень сонця. А це означає, що можна буде насушити яблук ще більше. І тоді, принаймні на свята, а можливо й кілька разів узимку, ми зваримо смачний узвар. 😊
