У Таїланді, країні усмішок та величних слонів, існує нескладна, але водночас сумна хитрість, за допомогою якої дресирувальники досягають повної покори від цих могутніх тварин. Секрет криється в психологічній пастці, що закладається ще в ранньому дитинстві слоненят.
З перших місяців життя маленьку слонову дитину прив'язують за ногу до міцного стовбура дерева. Не маючи достатньо сили, щоб розірвати пута чи вирвати кілок, слоненя безліч разів марно намагається звільнитися. З кожною невдалою спробою в його свідомості міцніє переконання у власній безпорадності перед цим обмеженням.
Минає час. Слоненя виростає у величезного, сильного слона, здатного з легкістю вирвати з корінням не тільки маленьке деревце, а й повалити велику колоду. Проте, психологічна травма раннього дитинства залишає глибокий слід. Він продовжує вірити в те, що звільнитися неможливо.
І ось парадокс: дорослого, неймовірно сильного слона достатньо прив'язати тоненькою мотузкою до молодого деревця або навіть звичайного кілочка, вбитого в землю. Він навіть не спробує вирватися. У його свідомості вже міцно закарбувалася ілюзія безсилля, нав'язана в перші місяці життя.