У психології та соціології існує цікава концепція — теорія розбитих вікон. Її суть полягає в тому, що хаос і занедбаність провокують ще більший занепад. Якщо у будівлі розбите скло і його не замінюють, то з часом таких розбитих вікон стає більше, а потім починається мародерство.
Ця теорія була сформована соціологами Джеймсом Вілсоном і Джорджем Келлінгом у 1982 році. Вони довели, що люди схильні порушувати правила там, де вже є ознаки безладу. Якщо на вулицях багато сміття, якщо на стінах графіті, якщо ніхто не дбає про благоустрій, то це ніби сигнал: "Тут можна порушувати правила".
І навпаки, якщо громадський простір доглянутий, якщо є порядок і контроль, то люди поводяться значно дисциплінованіше. Саме тому в багатьох містах світу влада активно бореться з дрібними порушеннями, такими як вандалізм чи незаконні графіті, адже це допомагає запобігти серйознішим проблемам у майбутньому.
Отже, порядок — це не просто естетика, а важливий механізм підтримки суспільної гармонії.