Друзі знаєте, Донбас це не тільки заводи, терикони та різноманітна промисловіть це ще й природа. Нажаль багато земель того краю знаходиться під окупацією. Іноді переглядаю деякі фото і вирішив із вами трохи поділитися тими світлинами.
У попередній публікації - у пісні про схід України, я описував вишні, які там цвітуть. Там вони такі неймовірні, соковиті та солодкі. Їх дуже багато. Збирали мішками, а потім на горищі сушили. А в зимку робили з них або напої або випічку. Нажаль в мене не зберіглося фото, де вишні ростуть посеред степу, серед ковилу та маків в оточенні колючого терену. Видовище неймовірне. І уявіть, що там пісчаний ґрунт. Це так казково та неймовірно, наче ти десь на іншій планеті.
А це вишня біля батьківського дома.
А це квіти. Ось такі рози були в нашому місті Луганську. Це місто фонтанів та роз. Нажаль сьогодні воно знаходиться в упадку по зрозумілим причинам - окупація. До речі це вулиця Оборонна. Пройшло багато років і розумієш, що для нас воно втрачено скоріш за все назавжди. Бо з росіянами жити поряд неможу. Багато, хто з знайомих говорять, що це вже далеко не те місто яке ми знаємо. Про нього залишилася лише пам'ять.
Цим кадром я хочу показати, як п`яти та більшеповерхівки тонуть у зелені дерев. Місто дуже було зеленим.
А з труби то не дим, то просто хмарка, яка влаштувалася на трубі :))).
Ну як же ж про нього не згадати. Це ж Сіверський Донець і він там досить широкий. На світлині це ще не зовсім його широке місце. Річка була досить чистою і навіть, були там представники Червоної книги.
Іноді вибиралися на шашлики... Ну, хто це не робив :))) Ти наче перезавантажуєшся в ті моменти.
А це не той випадок коли м'яса не хватило :), це той випадок, коли треба дожарити те що залишилося :).
Звісно, можна було й на катері з вітерцем пронестися річкою. То це те ще задоволення. До речі я вже хотів у 2013 році купити собі лодку з мотором. Але, нажаль, не вийшло...
На берегах часто можна зустріти верби та не тільки...
Ці знімки зробив з автівки коли їхали відпочивати на Чорне море ... На швидкості якість знімків страждає :)
Багато пишуть боти та інші окупаційні елементи, що в Україні були погані дороги. Моживо десь і були, но я хочу показати, які вони були там, де я їхав Донбасом.... , і це не центральна дорога. Це просто звичайна траса, далеко від обласних центрів. А подивіться які краєвиди. Навіть всі лінії електропередач розмальовані в кольори українського прапору. Це виглядає так органічно, серед такої краси.
Пам'ятаю, як летиш вперед на зустріч пригодам і відпочинку. Горячий вітер б'є в лице, розпечений асфальт біжить під колесами. Ти давиш на газ і відчуваєш той самий дух мандрів на море у передчутті чогось нового і неймовірного. Рідні люди по дорозі співають пісні - це взагалі окрема тема. Все це було тоді, коли було безпечно і спокійно. І ти навіть не розумів, що це буде останнє літо на Донбасі - літо 2013 року...