Доброго вечора! Друзі, нещодавно я виклав на YouTube свою пісню "Осіння меланхолія" (ось посилання, якщо раптом пропустили:
Отже, і захотілося поділитися з вами, як вона з’явилася. Люблю, коли ми тут ділимося думками, тож якщо пісня вам зайшла, напишіть у коментах, що відчули, – мені буде приємно почути.
Усе почалося з одного тихого вечора. Сиджу в кімнаті, лампа мерехтить, на столі келих вина. Знаєте, бувають такі моменти, коли спогади самі лізуть у голову, і ти ніби пливеш у них, як по річці.
Це не про якийсь вигаданий світ, а про те, що було зі мною – просто настрій, коли хочеться зупинити час і побути наодинці з музикою.
Ніжна меланхолія". Це про ті вечори, коли ти сидиш у своїй кімнаті, слухаєш музику, і ніби весь світ зупиняється, щоб дати тобі момент спокою й тепла. 🎶 Якщо вам подобаються глибокі тексти, які чіпляють за живе, то ця пісня точно для вас! Сподіваюся, вона подарує вам той самий вайб, що й мені. Пишіть у коментарях, що відчули, коли читали чи слухали! 😊
Слова тексту цієї пісні були опубліковані вперше тут.
Тут я їх для зручності просто продублюю:
"Осіння меланхолія"
Теплий вечір в моїй кімнаті
Лампа тремтить
Як серце в знаті
Вино ллється
Мов ріка спогадів
І час завмирає без нападів
Ніжна меланхолія
Лийся в душу
Забери мої тривоги
Я все струшу
Тільки музика й ніч
Тільки ми удвох
Ніжна меланхолія
Вічний плин епох
Звуки гітари торкають струни
Тіло й душу обіймають
Як руни
Зникає світ за вікном
Я тут
Де ноти шепочуть про старий маршрут
Чи це любов
Чи це просто мрія
Чи мелодія
Що вкрала надію
Я не знаю
Але не хочу тікати
Ця музика змушує мене кохати
****************************************
До нових зустрічей в цьому блозі!