Вітаю! Сьогодні мені дзвонив мій знайомий із Херсонської області. Окрім, жахливих подій, які пов'язані з війною, він розповів про жахливі наслідки нашестя сарани. Ну хто б міг подумати, що ми тут будемо обговорювати сарану? Аж ні — тепер це реальна проблема. 2025-й, і наші степи знову атакує сарана, як у старих притчах чи фільмах-катастрофах, тільки без голлівудського хепі-енду. Пам’ятаєте ці історії про літаючі хмари, які жерли все, що зелене? От, власне, так воно і зараз. Не фантастика, а сурова реальність. 
Отже, що він каже: ще вчора — соняшник, кукурудза, а сьогодні — поле, що кишить цими “конячками”. Запоріжжя, Херсон, Одеса, Дніпро, навіть Вінниця — сарана всюди, і їй по барабану кордони. Найжесть — це дно Каховського водосховища. Після вибуху дамби там такий собі рай для комах. Кажуть, на квадратний метр аж по півсотні саранок. Це вже не комахи, а справжня армія, яка нищить усе на своєму шляху. 
фон зображення-постера згенерований ai
Як так сталося? Ну, слухайте, біолог Юрій Проценко з КНУ розповідає, що це як флешбек у XIX століття: тоді сарана була звичайною справою, бо для неї були ідеальні умови. Потім сховище побудували, поля почали обробляти, і сарані стало нецікаво. А зараз, після підриву дамби, війни й занедбаних полів, плюс аномально суха весна — ну просто “welcome party” для сарани.
Ось одне з численних відео, яке можна подивитися про це нашестя
І не думайте, що це просто якісь комахи, які літають і гудуть. Вони реально жеруть наші посіви. Херсонщина вже втратила 27 квадратних кілометрів соняшнику — та це ж ціле поле мрії! У Запоріжжі, де ще й частина під росіянами, зникло 200 гектарів кукурудзи. Це не просто цифри, це реально мінус хліб і олія на наших столах. Якщо їх не зупинити, ціни на їжу можуть підскочити, а зима буде, як у поганому серіалі — голодна та невесела.
Ну що, пірнаємо з головою у світ сарани — і тут реально є про що поговорити. Ви, мабуть, не здогадувались, що звичайна кобилка — це, так би мовити, скромний “початковий рівень”, а от якщо їй зненацька життя підкине стресу (ну, як нам з вами, тільки гірше) — усе, тримайтесь. Вона різко зривається з котушок, збивається в банди (тобто рої), починає жерти все, що бачить, і перетворюється на ту саму сарану, від якої агрономи хапаються за голову. Це не просто комаха, а справжній трансформер зі своїм темним альтер-его. Якщо бракує білка, вода закінчилась, спека — ну, тоді готуйтесь. В Україні у 2025-му, особливо після зникнення Каховського водосховища і того, що поля постраждали від війни, для кобилок настали ідеальні “перетворювальні” умови. Весна суха, їжі мало — і от вони масово “апгрейдяться” в сарану.
А про апетит... Ще та історія. Звичайна кобилка — ну, по суті, нічого особливого. Десь 0,1-0,2 грама зелені за день. Кому цікаво, це як комашиний “фітнес-салатик”. Але щойно вмикається “режим сарани”, отут починається справжній “буфет”: одна за день може зжерти аж до 2 грамів зелені — це як якщо б ви кожного дня з’їдали себе по вазі! Тепер уявіть собі мільйон таких “жерців” (а в Запорізькій чи Херсонській області це цілком реально) — вони за добу можуть знищити 2 тонни рослинності. Просто як в Marvel, але без щасливого кінця — гектар соняшнику чи кукурудзи може зникнути за декілька годин. А кобилка, навіть якщо їх тьма, не може таке влаштувати, бо вони не тусуються разом, і колективної “м’ясорубки” не виходить.
Цього року сарана в Україні реально розгулялась. У Запорізькій області вже “з’їли” 200 гектарів кукурудзи, у Херсонській — 27 квадратних кілометрів соняшнику. Просто подумайте, скільки це їжі для людей! Найжорсткіше — це на дні Каховського водосховища: там сарана плодиться, як глядачі на новий “Бріджертон”, і на квадратному метрі може бути до 50 комах, які просто влаштовують зелений апокаліпсис. Не дивно, що врожаї під загрозою — тут вже не до жартів.
Що роблять? Ну, там уже літають і сиплять інсектициди: 6000 гектарів у Запорізькій області вже обробили. В інших регіонах теж не дрімають: хімія, карантин, обстеження. Але, як завжди, є нюанс. Екологи, типу Романа Гежі, попереджають: інсектициди — це не цукерки, а отрута, яка б’є не тільки по сарані, а й по бджолах, інших “нормальних” комахах, та й по природі загалом. Так що, борючись з одним злом, можемо взростити інше.
Ще момент: частина чиновників стверджує, що це росія винна — мовляв, “екоцид” через підрив ГЕС. Інші кажуть: самі винні, бо забили на поля. Як завжди, істина десь посередині, а сарані, якщо чесно, байдуже, хто там винен — їй головне жерти.
Що це означає для нас? Ну, людей сарана поки не їсть (ура!), але гаманець — ще й як! Якщо все піде по гіршому сценарію, нас це реально зачепить. Тому — тримаймо руку на пульсі, підтримуймо фермерів і давайте думати разом: може, хтось знає якісь лайфхаки, як боротися з сараною без тотальної хімії? Пишіть у коменти, бо інакше ці комахи нас пережують.
Словом, це не просто чергова новина, а дзвіночок: природа — не жартує. Не дамо їй нас “обгризти”. Сарана окупувала наші поля. Але, неважливо, який окупант на нашій землі заважає нам жити. Головне показати хто тут господар. І її переможемо також.