Привіт, друзі! Сьогодні знову хочу запросити вас у подорож у минуле нашого краю — і цього разу у нас на порядку денному щось справді вражаюче! Нещодавно я натрапив на історію, від якої мурашки по шкірі, і думаю, вам вона теж сподобається. Пам’ятаєте, як ми з вами любимо розбирати цікаві моменти з історії Полтавщини? Ось і цього разу маю для вас справжній кінематографічний скарб — розповідь про те, як сама Софія Лорен, легенда італійського та світового кіно, завітала до нас у 1969 році! Так, ви правильно почули, і це не вигадка!
Усе почалося з фільму "Соняшники" — стрічки, яку знімали під режисурою Віктора де Сіки. Це був драматичний твір про кохання й розлуку на тлі Другої світової війни, де головні герої, яких зіграли Софія Лорен і Марчелло Мастроянні, переживають складні долі. Для зйомок тих незабутніх сцен із золотими полями соняшників, які стали символом надії й краси, команда обрала саме Чернечий Яр у Диканському районі. Уявіть собі: тихий український закуток, де раптом з’являються італійські кінематографісти, оператори з важкими камерами, і зірки такого масштабу! Місцеві жителі досі згадують ті дні з теплом — кілька тижнів село жило в особливому ритмі. Італійська команда оселилася у вагончику біля місцевого млина, а навколо гуділо від розмов, сміху й суєти.
Але найяскравіші спогади — це, звісно, про саму Софію. Кажуть, вона була невимушеною й привітною, охоче спілкувалася з людьми, а її усмішка могла розтопити будь-яке серце. Після завершення зйомок вона вирішила не просто попрощатися й поїхати. Для дітей села це стало справжнім святом — вона роздала солодощі та цукерки, які для того часу були справжньою розкішшю. А одна з місцевих жінок отримала на пам’ять шалик з крепдешину — легкий, елегантний, із запахом далеких країн. Ця річ, мабуть, досі береже в собі той дивний і водночас чарівний момент, коли звичайне українське село стало частиною великого кіно.
Фото з тих часів збереглося завдяки видавництву "Мистецтво" — чорно-білі кадри, де Софія Лорен у своїх стильних окулярах і традиційному вбранні стоїть поруч із місцевими в їхніх вишиванках і вінках. Уявіть ту атмосферу: сонце над полями, аромат соняшників, і ця легенда серед нас! Фільм "Соняшники" згодом став відомим завдяки своїй глибині та емоціям, а наші поля додали йому особливої душі.
Друзі, як вам така історія? Мені здається, це ще раз показує, наскільки наш край багатий не лише природою, а й такими теплими, живими спогадами. А може, у когось із вас є свої розповіді про знаменитостей, які колись бували на Полтавщині? Діліться — давайте разом зберемо ці скарби! Я ж поки ще покопаюсь у архівах — щось підказує, що попереду ще багато цікавого. Чекаю ваших коментарів, пишіть, що думаєте! 😊