Привіт, друзі з нашої спільноти! Знаєте, я тут сиджу за комп'ютером, п'ю каву і думаю: ну як не поділитися з вами такою новиною, яка просто гріє душу в ці непрості часи. Ви ж знаєте, як я люблю розповідати про те, де гідність перетинається з життям, спортом і навіть геополітикою. А сьогодні – про справжній тріумф, який не просто спортивний, а й символічний. Уявіть: в Китаї, на 12-х Всесвітніх іграх, сталося те, що для декого в Москві – справжній кошмар наяву. І я не перебільшую, бо мова йде про бойове самбо, улюблений вид спорту того самого Путіна. А наші українські хлопці просто взяли і розгромили росіян у трьох фіналах поспіль. Один день – три перемоги. Це ж треба таке!
Слухайте, я сам не міг повірити, коли почув. Три фінали в бойовому самбо, і в кожному – українець проти росіянина. Наші козаки, як я їх називаю, не залишили суперникам жодного шансу. Спочатку Андрій Кучеренко – цей хлопець просто машина, з такою технікою, що дивитися одне задоволення. Він переміг свого опонента чисто, без питань. Потім Владислав Руднів – ну, той взагалі показав майстер-клас, як боротися з тиском і виходити переможцем. І на десерт Петро Давиденко, який закріпив успіх, зробивши рахунок 3:0 на нашу користь. Я уявляю, як там у Кремлі хтось хапався за серце. Бо самбо – це ж не просто спорт, це для них символ сили, російської міці, а тут – повний провал перед усім світом.
Але ж, друзі, це не просто медалі на шиї. Це сигнал усім нам і всьому світу. Наші хлопці показали, що українці переможуть росіян не тільки на татамі, але й на піску в пляжному волейболі, на футбольному полі, скрізь, де є боротьба. І це не порожні слова – це факт, підкріплений потом і тренуваннями. Я завжди кажу в своєму блозі: перемога починається в голові, це психологія, нейронаука в дії. Коли ти віриш у себе, коли вся нація за тобою, то навіть улюблений спорт ворога стає твоїм полем битви. А в війні, яка триває, такі історії – як ковток свіжого повітря. Вони нагадують, що ми не просто виживаємо, ми перемагаємо. І обов'язково переможемо скрізь.
Я пишаюся нашими титанами – Андрієм, Владиславом, Петром. Вони не просто чемпіони, вони символи незламності. Друзі, якщо ви ще не чули про це, поділіться в коментарях, що думаєте. А може, хтось з вас займається самбо чи іншим спортом? Розкажіть, як такі новини мотивують вас. Слава Україні! Тримайтеся!