Hi, friends! Well, the August heat has finally disappeared and the wonderful warm days of September have arrived... If only the damn war hadn't happened yet. Unfortunately, the orcs are already moving further, beyond the borders of Ukraine! 8 russian shaheeds flew into the territory of Poland and one of them destroyed a private house. I wonder when the world will start acting?
Привіт, друзі! Що ж, нарешті зникла серпнева спека і настали чудові теплі дні вересня... Якби ще не клята війна. Бо на жаль орки вже йдуть далі, за межі України! 8 російських шахедів залетіло на територію Польщі. Цікаво, коли світ почне діяти?
But even in this dangerous world there are moments of peace and at least relative joy. It is the world of nature that heals me from bad news! A week ago I planned an afternoon walk in the forest, although I left a little later, when the sun was already going to sleep.
Absolutely without an invitation, the biggest traveler among my cats, Tiger, joined me. I can't say that I was very happy, because after all, a cat is not a dog and cannot go far... Well, I will sit at the edge of the forest and go to the hill from where I can see the sunset.
Але і в цьому небезпечному світі є моменти спокою і хоча б відносної радості. Саме світ природи лікує мене від поганих новин! Тиждень тому запланувала пообідню прогулянку в ліс, хоч і вийшла трошки пізніше, вже коли сонце збиралось до сну. Абсолютно без запрошення мені склав компанію найбільший мандрівник серед моїх котів, Тігра. Не можу сказати, що я дуже зраділа, бо все ж таки кіт не собака і далеко йти не може... Що ж, посиджу скраю лісу і піду на пагорб, звідки можна побачити захід сонця.
It was hot... Even in the evening. I already know Tiger's behavior. In the forest, he meows, behaves restlessly and constantly climbs onto my lap, looking for protection. However, I did not scold him, because recently Tiger has been offended by me because of the excess of cats in the house. (For those who are reading my post for the first time, I will inform you that I rescue homeless cats and look for a home for them. In my country, there is a disaster with the homeless). It seems that Tigra has finally forgiven me and decided to consolidate this with a walk together.
*Було спекотно... Навіть увечері. Поведінку Тігри я вже знаю. У лісі він нявкає, веде себе неспокійно і постійно залазить на коліна, шукаючи захисту. Проте я його не сварила, адже останнім часом Тігра на мене ображався через надмір котів у хаті. (Для тих, хто вперше читає мій пост повідомлю, що рятую бездомних котиків і шукаю їм дім. У моїй країні катастрофа з безпритульними). Здається нарешті Тігра мені пробачив і вирішив це закріпити спільною прогулянкою.
Since mosquitoes were very interested in us in the forest, we had to run to the hill. The colors of the grass and trees were deep and pastel, like the color of the cat, which skillfully camouflaged itself under the environment. But the sky pleased with bright colors. The sun was setting, partially covered by clouds and painting the sky in pink colors. It is so beautiful and majestic! It seems that Tigra also liked this landscape, because open space and grass are more natural for cats than a dark forest:) So for some time we sat admiring this defenseless and beautiful world, which was preparing for sleep and the arrival of autumn. Some sadness in the heart and nostalgia for summer, for a past life, for a time when there was no war. It seems that a century has passed since those times...
https://youtube.com/shorts/_ZIXajXF2sM?si=TYM_BVyzI_GQ6kdS
Оскільки в лісі нами сильно зацікавились комарі, то довелося втекти на пагорб. Світло було вже доволі тьмяним, кольори трави та дерев були глибокими і пастельними, як і окрас кота. Зате небо порадувало яскравими барвами. Сонце заходило, частково вкрите хмарами і розмалювало небо у рожеві кольори. Кожного разу дивлюся як уперше. Це так прекрасно і велично! Здається і Тігра сподобав собі цей пейзаж, адже відкритий простір і трава є більш природніми для котиків, аніж темний ліс:) То ж деякий час ми просиділи милуючись цим беззахисним і гарним світом, що готувався до сну і до приходу осені. Якийсь смуток у серці і ностальгія за літом, за минулим життям, за часом, коли не було війни. Здається, що пройшло століття з тих часів... Бережіть себе і обов'язково ідіть гуляти та беріть участь у чудовій ініціативі:)
Thank you, Earth and sky for this unforgettable moments...
