We finally have quite strong rain... Since yesterday, without any pause. I canceled my planned walk to the forest, but there is time to remember the past and share with you a few photos from the kingdom of mushrooms. It was a beautiful warm day! Immersed in the thickets of the green forest, I felt at home. I walked slowly, looking around, without any special expectations. I knew that the mushroom season had already passed.
However, the tiny pinkish fly agarics, which I met last time, finally grew and filled the entire forest. That's who is really the king of this forest! Small, large, single and in families, what an impression that they have their own "mushroom" party there! It's a pity that I still can't dare to taste them. Officially, this is a conditionally edible mushroom that should be boiled before further cooking. However, my friend says that he immediately fries them in a pan and it's incredibly delicious. So, I'll ask him to treat me to it sometime.
У нас нарешті дощ... Від учора, без будь якої паузи і доволі сильний... Запланована прогулянка в ліс відмінилась, зате є час згадати про минулу і поділитися з вами кількома фото з царства грибів.
То був гарний теплий день! Занурившись у хащі зеленого лісу, я відчула себе як вдома. Неспішно йшла, розглядаючи по сторонах, без особливих очікувань. Знала, що період грибів уже пройшов і надто сухо, то ж ці неймовірні поселенці планети чекають наступного дощу. Проте крихітні рожевіючі мухомори, яких я зустрічала минулого разу, нарешті виросли і заполонили весь ліс. От хто є дійсно король цього лісу! Жаль, що я досі не можу наважитися їх скуштувати. Офіційно — це є умовно їстівний гриб, який слід варити перед подальшим готуванням. Проте один мій друг каже, що одразу смажить їх на сковороді і це неймовірно смачно. Попрошу, щоб якось мене пригостив.
З цікавинок знайшла також парочку моїх улюблених синяків, які хтось зірвав, але не забрав (?). Молоденькі красені, люблю їх оксамитові шапочки і яскравий червоний колір під низом. До речі, дубовики ніколи не бувають червиві. Згодом я побачила ще один старий екземпляр, який чомусь лежав теж зірваний серед дороги, але його лишила уже слимакам...
Все ж у душі я мріяла знайти якісь "справжні", тобто білі гриби і вирішила прогулятися в іншу частину лісу... І недаремно! Але про це іншим разом, на жаль не виходить опрацювати багато фотографій на раз:) Мирної і грибної п'ятниці усім!
The real king of this forest is Amanita rubescens.
A touch of forest beauty...
Such a cute siamese twins! Most likely it’s Xerocomellus chrysenteron or its relative.
There were few russulas in the forest. However, I found a few nice young specimens. I don’t pick the orange one (I don’t know what species it is)! It’s just for the photo.
Of the curiosities, I also found a couple of my favorite Neoboletus luridiformis, which someone had picked but didn't take with them. Young beauties, I love their velvet caps and bright red color underneath. Still, in my heart I dreamed of finding some "real" mushrooms, that is, boletus, and decided to take a walk in another part of the forest... And for good reason! But about that another time, unfortunately I can't process many photos at once:)
My favourite Neoboletus luridiformis.
Thanks for your visit, comments and votes! It's really important for me!
Have a cozy peaceful #fungifriday!
🍄🍄🍄
