Всім привіт! Я є... Я знову у місці затишку, тобто у Вулику! Стільки події, веселих і сумних. Що б не відбувалося, завжди мрію опинитися в селі, відкрити PeakD і писати, писати...
✓2 жовтня у мене був день народження. Я не особливо його святкувала, бо це не ювілей:) Але приємно було отримати привітання від близьких і далеких людей.
✓4 жовтня відвезла за кордон ще двох безпритульних котиків, які знайшли там домівки. Врешті покращилася погода і піднявся настрій, бо все вийшло добре. Але ми не можемо довго радіти!
✓4-5 жовтня, у ніч з суботи на неділю кляті орки рашисти знову обстріляли Україну, випустивши ракети і дрони... Одна з найгучніших ночей у Львові. Я якраз була у місті, бо чимало обстрілів мене застають у селі і я їх так не відчуваю. На жаль є загиблі люди, ціла сім'я у селі біля Львова. Це наша щоденна реальність... Жахливо. Це якась рулетка і ніколи не знаєш, чи лишишся живим. Потрібно завжди йти в укриття. Розумію це, але не виконую. Така була втомлена, що проспала весь обстріл.
✓А тим часом життя триває. Невелике потепління. І не виконана робота в селі чекає. Збирати горіхи, яблука, гриби... І шукати дім кошенятам. Це вічне питання... Сподіваюся, що жовтень буде лагідним, бо різке похолодання мене ввело в зимову сплячку і це не перебільшення... Жовтень, подаруй мені своє сонце!!!
Hello everyone! I am here... I am back in a place of comfort, that is, on Hive! So many events, both happy and sad. No matter what happens, I always dream of being in the village, opening PeakD and writing, writing, writing.
On October 2, I had a birthday. I didn't really celebrate it, because it's not an anniversary:) But it was nice to receive congratulations from people near and far. On Saturday-Caturday, I took two more stray cats abroad, who found homes there. Finally, the weather improved and my mood lifted, because everything turned out well. But we can't be happy for long! On October 4-5, on the night from Saturday to Sunday, the damned russian orcs again shelled Ukraine, launching missiles and drones... One of the loudest nights in Lviv. I was in the city that night. Unfortunately, there are dead people, a whole family in a village near Lviv. This is our daily reality... It's terrible. It's some kind of roulette and you never know if you'll survive. You always have to go to shelter. I understand that, but I don't do it. I was so tired that I slept through the entire shelling.
Meanwhile, life goes on. A little warming. And unfinished work awaits in the village. Collect nuts, apples, mushrooms... And look for a home for kittens. This is an eternal question... I hope that October will be gentle, because the sharp cold snap has put me into hibernation... October, give me your sun!!!
