Не відаю, чи це виставкове авто, чи ще на ходу, та увагу воно до себе таки привертає. Стоїть собі посеред вулиці, так, ніби й не розтатуйоване. Я спочатку і не второпала, що то жигуль, спочатку здалося, що це якийсь плакат, аж надто такі малюнки нагадують маскування і от гарно замаскували його, мовляв, побавимось у гру, знайди тут слона)))
Мені одразу пригадалась історія з мого дитинства, у дідуся і у тата був жигуль, і мандрували ми ним добряче, і по Україні і навіть за кордон зуміли скочити. Щоправда цю мандрівку окрім супер вражень не забудеш ще й тому, що напевне всюди , де б ми тільки не зупинялись на ночівлю, усі виходили фотографувати цей раритет, особливо у західній Німеччині, ніби вони взагалі таке вперше бачать, та ще й воно їде, отаке чудо. Ох трішки не по собі було, та ми й здогадатись не могли, що в ті часи такого плану авто було тільки у нашому "багатому" радянському світі, і всі цивілізрвані і поважаючи себе люди їздили на комфортних автомобілях. От така історія, як жигулі по європі мандрував.