Історія про те, як я не люблю павуків, або ж як часто вони лізуть мені під очі і як швиденько хочетьсч написати про них допис і видалити з телефону.
Отож, іду я якось в гості до подруги, такий у них знаєте елітний масивчик, всякі там навороти з парковками, і т.д. така типу чистота. І тут так бац - жахливо величезна кількома ярусами павутинка, нє, не павутинка, павутинище. Вона реально велика, така чимось схожа на розміри солодкої вати, тільки ріденької, не дуже запресованої.
Дивно було бачити таке в мега крутому дворі. Але потім виявилось, що то там так званий павучок-домовичок поселився, і його ніхто не хоче переселяти, мовляв най буде, на щастя. Ну підійшла я блище, на того домовичка подивитись і приофігіла від його наплетених апартаментів. Таке враження, що якби порівнювати його павутину з квартирою, то тут цей будівельник кількарівневу як мінімум замутяшив. Ось він і сам в усій красі. Що скажете?))
