Час канікул офіційно розпочався. Накінець трішки буде часу відпочити, виспатись. А нам надолужити пропущене. 2 тижні пропуску в школі перетворились у двієчки, та ще й до того, коли я почала розбирати з дитиною матеріал, то виявились, плачевно навіть для мене. При тому, що ми постійно робимо разом завдання, щоб бачити де треба, як то кажуть, піднажати. А тут два тижні я вже і мама на дні.
Риюсь в старих зошитах, шукаю в гуглі підказки, щоб толково пояснити дитині і задачу, і приклад, і завдання з української мови. Найважче в цій ситуації те, що нема підручників. Усе в робочих друкованих зошитах, але якихось роз'яснень як не було, так і нема.
Якщо в перших класах ми самі справлялись, то зараз трішки старша і вже мені дуже важко розібратись в тих прикладах, чи розборі слів, які я вчила невідь коли. Тут і гугл не допомагає, бо подають дітям трішки спрощеніше, ніж є в правилах, але навіть те спрощеніше стреба систематизувати і навчити. Ой, складно. Мені здається, що може ми і були тупі, як нам казали трієчники, та знаємо набагато більше і пам'ятаємо ще з перших класів.
