Поки одна спить, я дресирую іншу на балконі. От як все ж таки прекрасно мати хоч якусь територійку біля дому, навіть якщо вона не на травичці, а на 3 поверсі біля квартири, і ти на свіжому повітрі, витягнувши усі свої необхідні речі, і щойно з ліжка одразу на дворик, іноді навіть ще в піжамі, і вже штудіюємо табличку множення, яка все ніяк не вписується в ту маленьку дитячу голівку.
Здавалося що вже менша спляча красуня скоро відточуватиме мої настанлви,а старша все ніяк не може запамятати. Стоси журналів перречитано, вже і гра застосовується з розмальовками, а те множення все воює з нами. А про ділення я взагалі мовчу.
