Ану, зізнавайтесь, хто з вас хоча б раз піднімався на будь-яку гору, будь коли, навіть в дитинстві рахується? А хто мав свідоме рішення нести на вершину прапор? Я десятки разів піднімалась в Карпатах на різні вершини, але пов'язувати прапор ще честі не мала. Зна, що пластуни, яких зараз нараховується тисячі, щоразу, коли, виходять на вершину гори, беруть з собою атрибут, чи пов'язують линву, чи стрічку.
Це дуже урочисто, і так приємно після втомливої мандрівки, адже це зазвичай непростий підйом з наплічниками, і така мить виглядає дуже піднесено, така честь для усіх, хто справився, хто переміг свою втому, хто переміг себе, можна і так сказати.
Адже першачками я впевнена тисячі разів хочеться посеред гори, посеред підйому плюнути і сказати а ну його, блін, чого я сюди припхався, викинути той 18 кг наплічник і повернутись додому. Але тоді вдома така туга бере, через те що здався, за тією свободою, за красою. Тому до вершин, друзі мої, до нових перемог... Не зупиняйтесь!
