Не правду я написала в попередньому дописі, що на відміну від літа і вересня, зараз вже нічого смачненького з села не привезеш. Наші рідні бабуся з дідусем ніколи цього не допустять, аби діти і онуки їхали з села з порожніми руками (сумками, багажником та ін варіанти). І це при тому, що ми можемо собі це все дозволити придбати в місті на базарі чи супермаркеті. Але для них це образа. Вони стільки сил і часу вкладають влітку в цей врожай, щоб потім дітям доводилось все купляти.
Тому, коли ми збирались вже їхати додому до міста, біля машини не звідки "намалювались" ці чарівні мішечки з картоплею ))) Що ж, картопельку ми любимо, а домашню тим більше, то у вантажимо в багажник і дякуємо нашим рідненьким.
