Дуже трепетні ті дні, коли моє дитя з невеличким страхом, але з впевненістю йде до церкви. Це вже, напевне, стало маленькою традицією перед 1 вересням сходити до церкви для благословіння і спільної молитви на зороший навчальний рік.
Щороку отець-служитель вигадує дітворі для заохочення і прихильності з малечку до церкви невеличкі подаруночки - то квіточки для дівчаток, то іконки з ангеликами-охоронцями. А цього року просто дивина з дивин, мене дитя з самого ранку питало, чи будуть подаруночки після служби? Я розводила руками, адже де ж тим подаруночкам взятись, та все ж запевнила, що сюрприз буде обов'язково.
І як диво - вона принесла коробку сюрприз. Якась місіонерська організація не обійшла і нашу церковну громаду стороною і вислала невеличкі подарунки з дрібничками перед школою. Дітвора дуже задоаолена, а ми вдячні за щирість і щедрість.
