Якщо маєте змогу... Якщо маєте хвилинку... Якщо дозволяють обставини цього не дуже доброго світу... Обов'язково проводьте час наодинці з природою. Це завжди надихає і переключає думки. Як виявилося, неподалік від мого села виросли соняшники. Тобто я бачила їх ще маленькими, а потім забула. І ось виросли красені.
Вирішила залізти всередину цього жовтогарячого моря... Так цікаво, затишно воно виглядало у сутінках, бо сонце уже зайшло. А квіти, ніби розгубившись, повернули свої голови у різні сторони, виглядаючи свого небесного покровителя. Цікаво, що і розміром вони зовсім різні. Як людський натовп , де є дорослі і діти,чоловіки і жінки. Хтось гордо дивиться вперед, хтось похнюпився. Я розглядала голівки соняшників, їх великі шершаві листки. Сутінки покликали додому...
Всім дякую за увагу, голосування, коментарі!
Бережіть себе і всіх навколо, наскільки це можливо.
Мирного неба. 💛💙💛💙
