Привіт, друзі з мого блогу! Сьогодні наткнувся на свіже дослідження зі Швеції, яке змусило мене замислитися про наші власні райони і сусідів. Уявіть: ви живете в місці, де всі один одному довіряють, почуваються в безпеці і готові допомогти, – звучить ідеально, правда? Але виявляється, така "довіра" не для всіх стає захисним щитом від психічних проблем. Давайте розберемося, що там знайшли вчені з Каролінського інституту та UCL, бо це стосується багатьох з нас, особливо якщо у вас є мігрантське коріння або ви просто цікавитеся, як середовище формує наш мозок.
Отже, дослідники проаналізували дані про понад 1,4 мільйона людей, які народилися в Швеції і жили в Стокгольмі. Вони відстежували їх упродовж до 15 років, щоб побачити, як соціальний капітал у районі – тобто рівень довіри між людьми – впливає на ризик розвитку психозу чи біполярного розладу без психотичних симптомів. Вони розділили цю довіру на три типи: політичну (довіра до влади), добробутну (до системи соціального захисту) і особисту (коли ти почуваєшся безпечно і знаєш, що сусіди допоможуть у скруті). І ось що цікаво: політична і добробутна довіра ніяк особливо не вплинули на психічні розлади. А от особиста – це вже інша історія.
Для людей зі шведським чи європейським походженням висока особиста довіра в районі справді знижує ризик психозу. Вони ніби в коконі: менше стресу, більше підтримки, і мозок дякує. Але для тих, чиї батьки з Північної Африки чи Близького Сходу, все навпаки – така довіра підвищує ризик! Чому так? Вчені припускають, що вимірювання цієї довіри базувалося переважно на відповідях від людей зі шведським корінням. Тобто, мігранти чи їхні нащадки можуть просто не мати доступу до тих самих соціальних мереж, не відчувати тієї ж безпеки чи довіри. Джеймс Кіркбрайд, професор з UCL, який керував дослідженням, каже: "Рівні особистої довіри, які ми вимірювали, базувалися головно на відповідях від людей зі шведськими батьками. Це означає, що люди з іншим походженням можуть не мати тих самих досвідів чи доступу до мереж, які виховують почуття безпеки і довіри." А Анна-Клара Холландер з Каролінського додає: "Наші результати показують, що висока особиста довіра в районі не автоматично корисна для всіх. Щоб покращити психічне здоров'я для всього населення, нам потрібно створювати інклюзивні середовища для кожного."
Карта Швеції та загальна захворюваність на SMI в окрузі Стокгольм, 2002–2016 рр.
а) Географія SAMS у Швеції та Стокгольмський лен у порівнянні з рештою країни. б–г) Сирі показники захворюваності на 100 000 людино-років (л-р) для кожного результату серйозних психічних розладів (SMI) у зоні охоплення Стокгольмського лену між 2002 і 2016 роками: неафективні психози (б), афективні психози (в) та непсихотичний біполярний розлад (г). Інтервали категорій у б–г однакові для полегшення відносного порівняння. Візуальний аналіз показує, що показники неафективних психозів (б) найвищі в SAMS у межах міста Стокгольм та в кількох провінційних містечках лену. Для афективних психозів (в) чіткого просторового градієнта не спостерігається, тоді як найвищі показники непсихотичного біполярного розладу (г) зосереджені в місті Стокгольм і на сході лену. Зверніть увагу, що карти не враховують розміри вибірки, тому точність окремих показників захворюваності для деяких SAMS, особливо в більш сільських SAMS, може бути низькою, що спотворює візуальне враження від спостережуваної варіації (як у г).
Джерело
Це ж не просто сухі цифри – це про реальне життя. Ми знаємо з попередніх досліджень, що іноземці в багатих країнах, як Швеція, мають вищий ризик психозу, але в районах з великою концентрацією "своїх" цей ризик падає. Тут же акцент на тому, що загальна "довіра" може бути пасткою, якщо ти не вписуєшся в основну групу. Я сам думаю про наші міста: скільки разів ми чуємо про райони, де всі "свої", і все круто, але для новачків чи меншин це може бути стресом. Друзі, а ви як? Чи помічали, що в вашому районі довіра між сусідами впливає на ваше самопочуття? Поділіться в коментарях, бо мені завжди цікаво почути ваші історії – може, разом щось корисне вигадаємо.
Звичайно, дослідження не каже про причинно-наслідкові зв'язки, це просто підказки. Але воно підкреслює: щоб допомогти всім, потрібно будувати райони, де довіра справжня і доступна для кожного, незалежно від походження. Якщо ви в темі психічного здоров'я, раджу заглянути в оригінал у Nature Mental Health – там все детально. А я поки що піду подумаю, як це застосувати до нашого життя. До зустрічі в наступному пості, тримайтеся!
Першоджерело дослідження можна подивитися тут.