Мед — це взагалі не просто цукерка чи там намазка на тост. Він реально пахне літом, квітами, і ще цим "божевільним" бджолиним гулом, після якого хочеться валятися десь на траві. За складом — фруктоза і глюкоза, але, якщо копнути: фруктози там більше. Чому це важливо? Бо вона не підкидає цукор у крові так швидко, як звичайний цукор з цукорниці. Фруктоза спокійно собі йде в печінку і там займається своїми справами, не влаштовуючи американські гірки з глюкозою. Для тих, хто нервує, що ложка меду зіпсує аналізи — ну, не все так страшно.
Але, серйозно, не біжіть зараз скуповувати баночки! Є свої підводні камені. Я покопирсався у дослідженнях (так, я зануда), і там пишуть: глікемічний індекс у меду — приблизно 50. Це не 80, як у цукру! Тобто, мед повільніше впливає на цукор у крові. Десь навіть натрапила на думку, що ця фруктоза допомагає печінці краще справлятися з глюкозою — плюсик для діабетиків. І ще: антиоксиданти в меді реально є, і вони борються із запаленням, яке часто йде у комплекті з діабетом. Не супергерої, але краще, ніж нічого.
А тепер, не думайте, що це — фішка для повної свободи: “О, можна їсти мед ложками!”. Бо якщо переборщити, можна отримати сюрпризи у вигляді підвищеного A1C (це така штука, яка показує, як довго у вас тримається підвищений цукор). Ну і плюс, якщо з медом зловживати, печінка скаже “дякую” — і додасть вам зайвих кілограмів. Коротше, міру ніхто не відміняв.
Де тут золота середина? Я б радив — починайте реально з чайної ложки в день, не більше. І дивіться, що з вашим цукром відбувається. Кожен організм — як окрема планета: сусіду норм, а у вас, може, буде інакше. Ще момент: беріть тільки справжній сирий мед, не той, що вже десять разів перетопили і змішали з цукром. Сирий і смачніший, і здоровіший, до речі. І не лінуйтеся спитати у свого лікаря — це не формальність, а реально важливо, особливо якщо з діабетом ще не все стабільно.
О, до речі! Ви помічали, що різний мед — різний смак? Я, наприклад, обожнюю акацієвий — він легенький, аж повітряний. А от гречаний — ну, це для любителів гострих відчуттів, там такий пряний шлейф! Хоча, в мене є знайомий, який просто шаленіє від гречаного меду. Але повертаємось до справ: якщо вже додаєте мед до їжі, не забувайте враховувати його у своїй денній нормі вуглеводів. Чайна ложка — це близько 6 грамів вуглеводів, на хвилиночку. Так що, друзі, стратегуйте меню, як досвідчені гравці.
От підсумок: мед — це не ворог, але і не чарівне зілля. Просто він може бути частиною життя з діабетом, якщо їсти його з розумом і любов’ю до себе. Ну і, напишіть у коментах, як у вас з медом: пробували — не пробували, як реагуєте. Мені цікаво! А взагалі, пам’ятайте: краще йти маленькими кроками до здоров'я, ніж влаштовувати скачки по граблях.