Привіт, друзі! Знаєте, щойно натрапив на свіжі новини з медичного фронту, і це справді варте уваги – особливо для тих, хто стежить за проривами в кардіології. Ми з вами вже не раз обговорювали стволові клітини, як вони можуть змінити гру в лікуванні різних хвороб, від діабету до травм. А тепер є солідні дані з клінічного випробування третьої фази, рандомізованого, де показали, як ці клітини допомагають серцю після інфаркту. Не абстрактні теорії, а реальні результати – це вже рівень.
Ну, от тільки уявіть ситуацію: інфаркт минув, але серцевий м’яз постраждав, лівий шлуночок, наш головний насос, працює на півсили. Зазвичай після такого серцева недостатність чатує за рогом, бо сучасні методи рятують від гострого стану, але ускладнення нікуди не діваються. Дослідники з Ірану взяли 396 пацієнтів, вік десь 57-59 років у середньому, всі без хронічних серцевих проблем, але з серйозним пошкодженням після першого інфаркту. Розділили на дві групи: одна на стандартному лікуванні, друга – те саме плюс ін’єкція стволових клітин у коронарні артерії через 3-7 днів після нападу.
Клітини взяли з желе Вортона пуповини – мезенхімальні стволові, безпечні, без ризику відторгнення. І ось результати: у групі з клітинами ризик серцевої недостатності зменшився вдвічі – з 6,48 до 2,77 випадків на 100 людино-років. Госпіталізації через недостатність впали вчетверо, з 4,20 до 0,92. Комбінований показник – смерті від серцево-судинних причин, повторні інфаркти чи госпіталізації – знизився з 7,16 до 2,8. Плюс функція серця через півроку покращилася помітно сильніше в експериментальній групі.
Звичайно, не без нюансів: на повторні інфаркти чи загальну смертність вплив не значний статистично. Дослідження не було подвійно сліпим – контрольній групі не імітували процедуру. І не дивилися на біомаркери чи механізми дії клітин на тканину. Але ж, це все одно крок уперед! Автори кажуть, що така терапія може стати відмінним доповненням до стандарту, щоб запобігти недостатності й знизити довгострокові ризики. Вони радять нові випробування для підтвердження й розбору механізмів – можливо, клітини регенерують, зменшують запалення чи ще щось. Подивимось там як воно буде. Вважаю, що це дуже перспективно.
Я от розмірковую, спільното, а як ви ставитеся до такого підходу після інфаркту? Це ж не просто таблетка, а інвазивна процедура, хоч у цьому дослідженні без серйозних побічок. Три роки спостереження за реальними пацієнтами – це не жарти. Якщо підтвердиться в інших країнах, то для мільйонів з серцевими недугами це шанс на нормальне життя без вічних лікарень.
Загалом, наука рухається, і я люблю ділитися з вами такими знахідками. Якщо є думки чи власний досвід – пишіть у коментах, обговоримо. А я поки подумаю про наступну тему. Бережіть себе, не ігноруйте сигнали тіла!
PS: детально із цією статтею можна ознайомитися тут