Привіт, друзі! Ви ж знаєте, як я люблю копирсатися в наукових новинах, особливо коли вони стосуються того, що ми їмо щодня. Бо є таке присказка: "скажи мені що ти їси і я скажу хто ти". Останнім часом я багато читаю про зв'язок між їжею та мозком, і ось натрапив на свіже дослідження з Університету Північної Кароліни – воно вийшло в журналі Neuron буквально цього тижня. Уявіть собі: всього кілька днів на жирній дієті, як у типовому західному меню з чізбургерами та картоплею фрі, і ваш мозок вже починає барахлити. Особливо та частина, яка відповідає за пам'ять. Я сам іноді грішу фастфудом після довгого дня, але після цієї статті думаю, пора переглянути звички. Давайте розберемося разом, що там виявили вчені, бо це стосується кожного з нас.
Отже, команда під керівництвом Джоан Сонг, професорки фармакології, і її колеги Тейлор Лендрі вирішили подивитися, як високожирна дієта впливає на гіпокамп – це той куточок мозку, де формуються спогади. Вони годували мишей їжею, багатою насиченими жирами, схожою на нашу улюблену "джанк фуд". І що ви думаєте? Уже через чотири дні спеціальні клітини в гіпокампі, які називаються CCK-інтернейрони, стали гіперактивними. Це через те, що мозок погано отримує глюкозу – цукор, який є основним паливом для нейронів. Уявіть, ніби ваш двигун працює на поганому бензині, і все починає стукати.
А знаєте, що мене вразило найбільше? Ці зміни трапляються ще до того, як з'являється зайва вага чи діабет. Тобто, не треба чекати, поки штани стануть тісними – мозок реагує миттєво. Вчені виявили, що ключову роль грає білок PKM2, який керує, як клітини використовують енергію. Коли глюкози бракує, ці інтернейрони "перегріваються" і порушують нормальну роботу пам'яті. Миші в експерименті гірше виконували завдання на запам'ятовування, і це всього за кілька днів! Я от думаю, скільки разів ми з вами хапаємо бургер на бігу, не підозрюючи, що це може вдарити по голові сильніше, ніж здається.
Але не все так сумно, народ. Дослідження показало, що можна все виправити. Якщо відновити нормальний рівень глюкози в мозку, нейрони заспокоюються, і пам'ять повертається. Наприклад, інтервальні голодування після такої жирної їжі допомогли мишам нормалізувати все і покращити когнітивні функції. Сонг каже, що це відкриває двері для ранніх втручань – чи то зміна дієти, чи ліки, які стабілізують цукор у мозку. У довгостроковій перспективі це може допомогти запобігти серйозним відхилинням від вашого нормального стану, як деменція чи Альцгеймер, які часто пов'язані з ожирінням і метаболічними проблемами. Я сам пробував інтервальні голодування минулого року, і скажу вам, це не так страшно, як здається – енергії додає, та й вага тримається.
Звісно, це поки що на мишах, але вчені планують перевірити, чи працює це на людях. Вони хочуть глибше розібратися, як ці нейрони впливають на мозкові ритми і чи може дієта бути фактором ризику для Альцгеймера. Плюс, тестуватимуть різні стилі харчування, які стабілізують глюкозу. Мені здається, це нагадування для всіх нас: їжа – це не просто калорії, а паливо для мозку. Якщо ви, як і я, любите посидіти з друзями за піцою, може, варто чергувати з чимось кориснішим? Пишіть у коментарях, чи пробували ви змінювати дієту заради здоров'я голови, і що з того вийшло. Разом ми точно розберемося в цих наукових хитрощах.
До речі, якщо хочете почитати оригінал, загляньте в Neuron за DOI: 10.1016/j.neuron.2025.08.016. А я тим часом шукатиму наступну цікавинку для нашого блогу. Бережіть свій мозок, хлопці та дівчата!