А що означає, те твоє: «втомився» ?
Ти хочеш безтурботне майбутнє для себе і своїх дітей? Ти хочеш мати більше благ ніж інші? Ти хочеш більше відпочивати? Ти хочеш взагалі щось мати в тому житті?
Якщо відповіді на поставленні питання «так», то яке втомився, яке важко? Береш і робиш. І ніяких : «Я не знаю, я не вмію». То, друже, вчися.
В світі безліч напрямків де себе можна спробувати.
Як довго ти працюєш на якісь видуманій перспективі для себе? А тепер порахуй як багато ти міг би навчитись за той час. А ще замість пару годин в барі - пару годин за книжкою. І зранку ти не той самий менеджер, будівник, продавець, офіціант і тд. Ти вже на голову вище всіх своїх псевдо друзів, які завжди хочуть тільки пити гуляти і танцювати.
Тільки й чую що треба щось змінювати, але всі сидять рівно і навіть не ворушаться в сторону кращого. Бо в сумі і так добре, нашо комусь втрачати своє місце на фірмі і ризикувати? А якщо раптом нічого не вийде?
Якщо нічого не вийде, то найгірше що станеться це повернення до тієї самої роботи.
Але ж якщо не спробувати, то найкраще що буде - та сама робота.
Просто задумайтесь, чі хотіли би ви через пару років прокинутись в тому самому стані? в тому самому місці, і з тими самими благами які зараз маєте? Якщо ні, то камон до змін.
Я вже 4 рік працюю на тій самій роботі. З хибним уявленням свого майбутнього. Мій емоційний стан став гірший за будь- коли. В голові завжди: а тут я маю більшу зарплатню ніж будь -де; а тут я вже маю добрі відносини з власниками бізнесу; а тут я можу працювати до кінця життя.
Але- ні. Я не готовий вбивати свою молодість і свій потенціал за для стабільності до якої більшість прагне. Мене якраз та стабільність і вбила в середині як особистість. Мені потрібні виклики і зміни, щоб моя голова працювала і я відчував себе живим.
Зараз в мене якраз той стан, коли встаєш зранку і розумієш що втратив запал в душі. Фізично все максимально круто. Але в середині ти вмер як авантюрист, як підліток який хотів завжди більше.
Більше знань, більше розуміння, більше наснаги.
Ти просто як робот, який виконує певні свої обов’язки. Без цілі і мотивації. А на питання для чого я то роблю відповіді вже давно немає.
Для грошей? Ні, гроші не мають бути головною ціллю в житі. Гроші то інструмент щоб отримати певні забаганки і нічого більшого в них вкладати не треба. Тобто зараз я розумію, що витратив 4 роки життя на інструмент, яким так і не навчився користуватись, і думки максимально розбігаються.
З одної сторони стабільність - а з іншої цікаве життя, повне викликів і мотивації до розвитку.
Я думаю що мій вибір зрозумілий кожному.
Я приймаю найважливіше рішення в свому житті. І я впевнений що воно найкраще для мене.
Я починаю жити.
