Осінь дарує дуже приємні зустрічі з тим, на що ціле літо не звертав уваги, не зважаючи на те, що проходив повз це місце двічі на день. Але, може через те, що воно було зеленого кольору і зливалось з навколишнім ландшафтом, чи просто голова була забита іншим...
Та ось видався сонячний осінній день і вся ця стіна наче загорілась яскравими фарбами, які вже оминути було поглядом неможливо. А підійшовши ближче, роздивився невеличкі грони з чорними ягодами, які так і хотілось зірвати і скуштувати.
Але, на жаль, це сорт дикого винограду, дуже кислий і відверто несмачний. Дивно, як він опинився біля автобусної зупинки, але судячи з території, яку він розширює з кожним роком, тут йому явно комфортно.
