Так якось не хотілось під пекучим сонцем йти збирати сливи з дерева, та у дружини свої плани, і потреба в сливах для втілення її кулінарних задумів стала на перший план по пріоритетності завдань на вихідний день.
То ж взявши кошик, пішов "промацувати" сливи, що висіли на гілках, які з них вже більш-менш м'які, щоб з них можна було щось приготувати. Бо сливи, вони дуже підступні, сьогодні наче здається що вона тверда і зелена, а через пару днів дивишся, а вона вже розмякає від гнилі.
Одним словом, година сидіння на дереві - і кошик слив готовий. Тепер запускається магія на кухні, аби зимовою консервовані чи в'ялені сливи урізноманітнювали раціон.
