І хоч я теж живу в селі вже багато років, всеодно, я ще досі не сприймаю себе як справжнього сільського мешканця, яким я його бачив з дитинства. Оті села - з запахом вогкості в хаті, зі зручностями на вулиці, з домашньою живністю та привітними господарями, це для мене справжнє село.
Заїхавши вчора провідати родичів, які живуть все життя в селі, я знову відчув той сільський вайб з дитинства, коли зроблена вся робота по господарству, сідає сонечко за обрій, збирається невелика компанія рідних, знайомих чи сусідів і обговорюються всі нагальні проблеми та новини. І світ зупиняється в ці миті, бо це товариство і стає світом для всіх присутніх.
