Неймовірне "тихе полювання" відбулося у нас цими вихідними. Тільки тихо полювали ми за грецькими горіхами, які нападали з двох величезних старих горіхів. В селах того добра багато, збирай скільки треба. Ми і зібрали. Власники нам ще й подякували, бо не гордиться, аби щось їстівне пропадало.
Якщо чесно, так багато горіхів я ніколи не збирав, ну максимум, пару жмень, щоб поїсти. Але в цьому випадку, на цей збір пішов майже цілий день - до того ж похмурий і дощовий.
Але результат більш ніж задовільний. Тепер ці чотири мішки треба просушити, щоб не погнили ядра всередині. І на половину у вітальні місця стало менше. Зате маємо запас горіхів мінімум на рік.
