Привіт, друзі!
Знов зима на місто птахом налетіла... Навкруги все вкрила чистим снігом білим... Сповила безжально в крижанії пута - Бо серцям розлука, що гірка отрута!
Щастя заблукало на шляхах тернистих... Не дає ступити кришталю намисто... Та штовхає вітер невгамовний в спину, Мов зламати хоче, як гнучку калину...
Чую поклик долі в зоряному небі... Милий мій, коханий, я спішу до тебе! Через заметілі, наче чайка біла, Прилечу, жаданий, на любові крилах!
Ти мені назустріч соколом полинеш... І ніколи в світі більше не покинеш!!! Цілувати будеш пристрасно та ніжно… - Хай собі лютує Королівна Скіжна!!!
Дякую всім, хто відвідав мій пост, за коментарі та апи!!! З повагою, @valentinaboroday