Мій міні-баштан закінчився, і можна підводити підсумки. Ба більше, - можна навіть спробувати свої, власноруч вирощені кавунчики і диньки. Тільки не так я собі уявляла цю грядку восени. 😁 Тут мали красуватися величезні, по 9 - 10 кілограмів, кавуниська. Причому двох сортів: смугасті і салатові-довгоплодисті. А на початку грядки мало достигнути з пару десятків смугастих динь французького походження. Замість всього цього маємо ось таке:
Два смугастих кавуни я просто прогавила: вони зогнили під час сильних дощів. Французькі диньочки дуже пізно зав'язалися, і залишились розміром з сливку, так і не виросши. Дві диньки українського походження ми з'їли раніше, і ще одну я знайшла пізніше в бур'янах на іншій грядці. Тобто до тих, що на фото, додаємо ще 5 плодів, чи то ягід. І тепер думаю: мені навіть вартість парничка не окупилася. Єдине, що цей парничок свого часу був чудовим місцем для котів. 🤣 Вони полюбляли ховатися від спеки під агроволокном, а заодно полювати на пташечок, мишок та ящірок із цієї засідки. Тож гроші-грішми, а задоволення ними не вимірюється. Наступного року виберу іншу тактику вирощування баштанних. Надіюся, незалежно від погоди результат отримаю кращим. І світлини з мого міні-баштану будуть яскравішими, а мама смакуватиме набагато крупніші ягоди, ніж цьогоріч.