Здавалось би, ще літо і від спеки вдень приходиться рятуватися, а я - про осінь. Так, про осінь. Бо вже приходиться вранці одягати теплого светра і черевики, щоб не замерзнути на прогулянці. Вже кілька днів на термометрі о сьомій ранку всього +9 - +10 градусів. А це, погодьтеся, дуже мало навіть для ночі. Адже вона поки ще - літня. І коли на підході до ставу ти бачиш чисто осінній пейзаж, де клубочиться пара над водою, наче дим, - це подих осені. Бо вода у ставку тепліша за повітря. Тому і "парує".
Понад водоймою, на пагорбах, - людські городи. Тут вже майже всі зернові зібрано. Залишились тільки ті, хто не зміг раніше замовити комбайн для збору врожаю. Ця техніка у нас - на вагу золота у жнивну пору. Не менш, ніж тракторець для збору картоплі. Чи хоча б гарний конюх із кіньми та плугом. Ооо, таких людей майже не залишилось. Час таки заставляє людей змінювати свої приіоритети. Невигідно тримати коня - позбуваються; невигідно і важко саджати картоплю - не саджають. Багато городів вже засаджені малиною, лохиною чи смородиною. Обробляти дешевше, а здавати дуже вигідно. От так і йдемо до прогресу!😁
На свіжескошені городи тут же прилітають лелеки. Їм є чим поживитися після комбайну, який відкрив доступ до землі. Тут і черв'ячків море, і жабок, і ящірок, навіть може й вужі є. От птахи і вишукують для себе смаколики та поживу, щоб набиратися сил перед довгим осіннім перельотом у теплі краї. Вже й тренуватися почали наші лелеки. Збираються у величезні зграї, щоб і самим крила розвинути, і молодняк навчити добре триматися у повітрі. У нас я ще не бачила такої масовості, але в сусідній Рівненщині кількість лелек на одній локації просто вражає. Це і є ще одним подихом осені.
Нам же залишається як слід підготуватися до зими. Консервації, сушіння фруктів та пастили, збирання врожаю - щоденні клопоти, які не залежать від погоди. Чоловік же має підготувати грубки, які від довгого стояння без діла в першу ж зиму топіння стали руйнуватися всередині. Добре, що ми вже мали справу із грубкою в попередньому житті на дачі. Тепер із цією легше розібратися. Полагодимо, буде як нова! І нехай собі осінь потрохи дихає: до зими підготуємось як потрібно!
