Вже з весни спостерігаю за впорядкуванням практично польової приміської території, що знаходиться поряд зі ставком та промзоною. Ще минулого літа я тут збирала аличу і навіть виноград, що рясно вродили просто в кущах понад грунтовкою. Ця дорога веде до сусіднього села, через луки та наділи людських городів. Коли немає дощів, тут можна легко проїхати і на велосипеді, і пройти пішки. Автівки теж їздять, та за ними здіймається такий стовп пилу, що неможливо дихати. А потім ту машину мусиш мити, бо на такій брудній в місто заїжджати якось не дуже красиво.😀 А ще тут часом можна нарватися на підводу, запряжену кіньми. Такий транспорт і досі існує в наших краях. В неділю таким чином із села можна доїхати на великий ринок, щоб продати продукти власного виготовлення та зробити необхідні закупи промислових товарів, яких не можна купити в селі. Але як тільки пройдуть гарні дощі, - все, тут стає неможливим навіть пішки без чобіт ходити. Земля глиниста, налипає на ноги чи колеса і не дає спокійно рухатись. Тому всі транспортні засоби із сусіднього села об'їжджають польову дорогу 'десятою дорогою', тобто по асфальту, але набагато дальшою.
Цього ж року всі кущі та зарослі вздовж дороги хтось розчистив і вивіз. Натомість потрохи стали на їх місці з'являтися дивні бетонні 'грибочки' та плити перекриття. Я ніяк не могла скласти в голові цей конструктор, не здогадуючись навіть приблизно про його призначення. Та от настав той день, коли все стало на свої місця. Почалися роботи із цими бетонними штуками. Виявляється, з них підприємство, що на горі, робить собі підпірну стінку. Щоб не осипалася земля з їх ділянки. Щоб огородити територію. Ну і ще нащось, не питала в них, не знаю.😊 А мені просто цікавим здалася така технологія: протяжність ділянки велика, і зводити тут кам'яну підпірну стінку було би дуже довго і мабуть дорого. А тут - за один день ось скільки підперли! Приємно, що наша промзона потрохи оживає. Діючі підприємства працюють і проводять от такі роботи для більшого комфорту. І навіть польову дорогу вони підсипали, щоб не було так болотяно в мокру пору. І зарослі прибрали, щоб не розводили місцеві люди в них смітники. Я вже навіть маю ідею, як цю стінку потім прикрасити: організувати конкурс графіті! 😎 І корисно, і красиво.
