Осінь захотіла нагадати про себе вже в першій половині вересня. Все вірно, - досить людям гратися в літо. Одягати легенькі відкриті маєчки та шорти, взувати шльопки або й взагалі пройтися босоніж росяними травами... Все, пора діставати із шафи тепліші речі і грубше взуття. Як би нам не хотілося, та літо таки скінчилося. За прогнозами синоптиків, ранок мав бути дощовим. Як і весь сьогоднішній день. Тому заздалегідь приготувала відповідний одяг для ранкової прогулянки з песиком. І дістала свою улюблену синю парасольку. Подумалось, що і собаці би не завадила якась спеціальна парасолька. Та в мене її немає. Тому якщо захоче, то нехай іде поруч. То й не намокне сильно. На диво, мій Хенк зрадів цьому затяжному дощику. Радісно вибіг за ворота, і - вперед, калюжами, болотом, бігати, гратися, нюхати, робити все що хочеться! А потім так здивовано підбігає до мене і заглядає під синю парасольку: "Ку-ку! Ти чого оце ховаєшся від дощу, давай гратися!"😁
Ставок вкрився дрібними кружальцями від крапельок дощу. Десь вдалині знялася зграйка качок, голосно заявляючи про свій політ всьому світу дружнім "Ка! Ка! Ка!". А от чапель і лебедів сьогодні не побачила: мабуть, сховалися, оберігаючи своє пір'ячко від води з неба. Зовсім змінилася і наша звична дорога полями, нагадуючи вже більш осінню. Розкисла колія налипала болотом на черевики. Городи обабіч неї вже майже всі зібрані та переорані, лиш кукурудза з соняшниками ще довго стоятиме під холодним і мокрим небом.
Хенк зовсім мокрий вже. Пора повертатися додому. Звісно, не напитися води з мого нелюбимого ставу він не міг: як не скупаюсь, то хоч нап'юся! 😁 Прогнози кажуть, що буде ще і тепло. Скупаємось. Погріємось. І тоді вже точно осінь нас не застане зненацька: синя парасоля вже працює!😉
